Вибух на Чорнобильській АЕС відбувся 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства.
Сила вибуху. Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму, повідомляє 24 канал. А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, і навіть в Ірландії.
Ліквідатори. За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 осіб загинуло від наслідків вибуху. Понад 70 тисяч з них стали інвалідами. Під радіоактивне випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі потрапило 1, 9 млн людей в Україні. Загалом – 8, 4 млн осіб у Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.
Було евакуйовано 47 500 жителів Прип'яті. Близько 7 мільйонам людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують компенсацію.
Трагедія, яка змінила світ. Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події на Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками.
До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС «Фукусіма-1» у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу.
Не Україна. Найбільше від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля. Наслідки для країни оцінили у майже 235 мільярдів доларів США.
Жителі країни на собі відчули дію радіаційного забруднення, п'ята частина земель вважається слабо зараженою радіацією, що зробило грунт непридатним для вирощування культур.
В країні почастішали випадки лейкемії і раку щитовидної залози, люди частіше звертаються до медиків з серцево-судинними захворюваннями.
Рудий ліс. Потужний витік радіації «пофарбував» ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається «Рудий ліс».
Небезпечні зони. Радіація не поширюється рівномірно навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки 10-кілометрової зони в десятки разів небезпечніші, ніж територія, прилегла до АЕС. Зокрема, однією з таких зон є стела «ЧАЕС ім. В.І.Леніна» – тут радіаційний фон може сягати аж 1200 мікрорентген/год, коли біля самої станції фон не перевищує 300 мкР/год. Для порівняння, радіаційний фон Києва становить близько 11 мкР/год.
Проект «Укриття». Спорудження «укриття» у вигляді арки над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС розпочалось у 2012 році.
Його ширина становить 257 метрів, довжина – 150 і висота 108 метрів. Вага конструкцій сягає 29 000 тонн. Щодня над будівництвом арки працювало близько 3000 осіб.
Європейські дороги. Дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.
Нове життя у зоні відчуження. Природа, позбавлена впливу людини протягом 30 років, фантастично оновилася. Чорнобиль кишить дикими тваринами. Однак через пожежі в Чорнобильській зоні у квітні 2020 року, які тривали понад 10 днів, постраждало багато тварин. Найбільше від вогню постраждали амфібії, рептилії, мишоподібні гризуни. Під час пожежі згоріли також годівниці й солонці, куди приходили харчуватися копитні. Шкоду, яку заподіяв вогонь тваринному світу, підрахувати поки не вдалося.
Серіал «Чорнобиль» та фільм «Арка»
Про Чорнобиль вже зняли чимало фільмів, але короткометражний фільм-постсимфонія «Арка», повністю знятий у Чорнобильській зоні зібрав престижні нагороди по всьому світу.
#goodplaces
#news
#photo
#lutsknow